25 лютого в українській столиці в клубі «Київ» (колишній «Майдан») відбувся тематичний вечір язичницького металу. Головними героями події стали NATURAL SPIRIT, колись чернігівський, а сьогодні київський гурт, що презентував публіці свій новий, третій повноформатний альбом «Ціна свободи». До того ж, у гості було запрошено два паган-колективи з братських слов’янських країн – Білорусі та Словаччини.
Почався вечір трохи сумбурно: хоча старт концерту було заявлено на 19 годину, представники охорони чомусь самі були переконані - й переконували відвідувачів, - що дійство розпочнеться годиною пізніше, і відмовлялися пропускати людей до клубу. Проте це непорозуміння було оперативно усунено, так що всі змогли безперешкодно потрапити до залу, а ті, кому пощастило найбільше – ще й зайняти місця за столиками.
З першого погляду на концертне приміщення «Києва» стало зрозуміло попереднє обмеження на кількість глядачів у 150 осіб: зал був дійсно зовсім невеличкий. Як результат, за фактичної відвідуваності, яка, гадаю, і досягла приблизно такого числа, у залі панувала дружня, невимушена атмосфера тепла та інтенсивної підтримки музикантів, чого б навряд чи можна було очікувати за такої самої кількості людей у просторому «Бінго». Приємним було також і те, що в залі не палили; а от до недоліків «Києва» слід зарахувати зарозумілу ціну на пиво (20 грн. за 0,5 л), яке до того ж, як сказали мої товариші, було поганої якості.
Після 45-хвилинної затримки концерт відкрили білоруси ЛЮТАВЕР’Е. Ця молода команда представила життєрадісний, легкий folk/pagan metal. Матеріал гурту виявився не надто складним та стилістично витриманим у ключі, загалом близькому до хедлайнерів вечора: середньої важкості ритм-секція, веселі яскраві мелодії, гарні етнічні мотиви, виконані на скрипці (яку цього разу було добре чути, що не завжди трапляється з народними та академічними інструментами). Щоправда, наживо нам не судилося почути чистий жіночий вокал, присутній у записах білорусів – його було замінено на чоловічий. Як мені повідомили учасники гурту після закінчення їх сету, ця зміна пов’язана з кадровими перестановками в колективі. Оцінюючи виступ мінської команди в цілому, мушу відзначити деяку невпевненість музикантів у виконанні та подачі, що є, очевидно, наслідком браку досвіду. Проте не можу не похвалити гурт за старанність, живу поведінку на сцені, спілкування з публікою (білоруською мовою, до речі) та досить велику підготовлену програму. Бажаю нашим північним сусідам стабільності в складі та творчих успіхів, адже перспективи в групи є.
Сетліст ЛЮТАВЕР’Е: 1. Рось
2. Вясна
3. З-пад Латыр каменю
4. Вялес
5. Дід-Дуб-Сноп (ТЕМНОЗОРЬ cover)
6. Спела жыта
7. Ярыла
8. Ой студено море
9. Клятва
10. Купала на Йвана
11. В Диком поле
Другий за програмою гурт – словаки ANCESTRAL VOLKHVES – презентували публіці дещо інший матеріал, а саме - слов’янський язичницький блек-метал, прямолінійний, швидкісний, навмисне не «вилизаний» до ідеального звуку, а, навпаки, дещо сирий. Ефект цієї музики став відчутний з перших нот – це був ефект раптової хуткої блискавки Перуна, що яскраво спалахнула і влучила в ціль, одразу розчуливши дещо пасивну й втомлену публіку та змусивши її підвестися на ноги й піти під сцену. У чому, власне, нема нічого дивного: адже не дарма істотна кількість пісень словаків присвячена саме цьому величному та грізному слов’янському божеству. Дивно лише, чому на банерах AV ми побачили канонічну, так би мовити, сатаністську символіку: голову цапа в оточенні чомусь не трьох, а чотирьох шісток. Мої спроби з’ясувати причину такого ходу були, на жаль, не надто плідними.
Цікаво, проте, що, так само як білоруси, «волхви» у живому виступі відмовилися від жіночого вокалу, партії якого на останньому їх диску “Perun do vas!!!” дуже вражаюче виконує Маша Scream з АРКОНЫ, та замінили його (жіночий вокал) на живий чоловічий. Що ж, це не позначилося на якості матеріалу гурту в негативний бік, натомість, було дуже прикро, що ці люті удари Перунового грому відлунали досить швидко. Але, може, це знову-таки не випадково: де ви бачили довгу затяжну грозу? У природі їй властиво стрімко надійти, бурхливо відгриміти, виблиснути блискавками, проливаючи на землю потоки дощу, і знову швидко вирушити своїм шляхом кудись удалину… У випадку наших словаків – на Харків, де вони відіграють наступний концерт у рамках міні-туру Україною.
Сетліст ANCESTRAL VOLKHVES: 1. Svantovit
2. Slavorozhdenje
3. My Slavjane!!!
4. Gromoverzhcu
5. Rubanja
6. Ku hviezdam
7. Ich do tmy
8. Perun do vas!!!
Якщо вже вдаватися до подібних містично-природних паралелей, то, на відміну від ANCESTRAL VOLKHVES, сет яких був цілісним і асоціювався з потужним ударом слов’янської грози, виступ NATURAL SPIRIT мені важко зарахувати до сфери дії якоїсь однієї стихії. «Винна» у цьому, вочевидь, більша змістова різноманітність, варіативність матеріалу цього гурту, що має місце насамперед за рахунок жіночого вокалу (так-так, ось ми нарешті й дочекалися його! :)). Говорячи про різноманітність, я розумію під нею не якусь погано зв’язану до купи еклектику – «Натуральний спирт» давно знайшов свою власну виважену стильову нішу, в межі якої органічно вклався й його новий матеріал – я маю на увазі скоріше принцип гармонійного поєднання протилежностей: ніжного дівочого співу й агресивного чоловічого скрімінґу, тихої материнської пісні й рішучої войовничості, спокійного плескоту ріки й скаженого завивання вітру, невтримних радощів купальського свята та нестерпної туги приреченості на небуття… Ось що – і більше за це – ми мали можливість почути цього вечора у виконанні гурту, а тепер про все це дещо конкретніше і прагматичніше.
Отже, як я вже казала, виступ команди мав цього разу урочистий характер, оскільки його було присвячено виходу нового альбому «Ціна свободи». Як належить у таких випадках, група випустила з цього приводу нові футболки з символікою альбому, та й сам його, як і попередній диск «Сита Роса», на концерті можна було вільно придбати. (Шкода, що інші два гурти не захопили з собою ніякого мерчендайзу). Відповідно й уся програма киян була досить великою за обсягом – ризикну припустити, що ледь не найбільшою за весь час існування колективу. Першу частину виступу музиканти вирішили відвести під новий україномовний матеріал з презентованого альбому, який було подано та виконано на рівні (хоча, на думку декого з моїх знайомих, не настільки впевнено, як старі пісні). Новим, до речі, став не лише матеріал, але й склад гурту: не стало в колективі живих клавіш, натомість з’явилася нова вокалістка з вельми приємним голосом, довгими косами та чудовим вмінням поводитися на сцені. У вільний від співу час ця дівчина, до того ж, виконувала партії флейти (прошу пробачення, якщо я неправильно ідентифікувала цей духовий інструмент).
Свіжий матеріал був відмінно сприйнятий публікою, що утворила під сценою справжній натовп, не менш теплою була реакція й на знайомі речі, які музиканти виконали у другій частині сету. Прозвучали всі основні хіти NATURAL SPIRIT з передостаннього альбому, а також дещо з ранішої творчості колективу. Приємною несподіванкою стала для мене лірична композиція на вірш М. Цвєтаєвої «Пригвождена». Попри довгу тривалість сету, гурт прогнозовано було викликано на біс, і насамкінець удруге прозвучала одна з нових пісень, «Не вернеться».
Нарешті, кілька слів стосовно звуку під час сету хедлайнерів. У цілому поскаржитися нема на що, хіба що за винятком моментів, важка ритм-секція відсувала на другий план жіночий вокал. Можливо, варто було б зробити його звучання більш виразним.
Дякую гуртам, що виступали, за їх гарну музику, організатору заходу К. Змієвському – за чудовий вечір металу та відродження справжнього Слов’янського Духу, всім, хто був зі мною на цьому концерті – за компанію, і за увагу – нашим читачам.
