В Україні закінчувався місяць липень 2009 року, а в думках багатьох людей уже назрівало хвилювання та очікування важливої події літа. А саме розрекламованого фестивалю, який відбувся у місті Києві, на стадіоні Чайка під назвою Global East Festival Open Air 1-ого та 2-ого серпня . Відчути наближення фестивалю я змогла вже 31-ого липня, коли випала нагода супроводжувати групу KINGDOM COME приблизно до 4 ночі. Просто наші гості люблять поїсти у ресторані в першій ночі і ні в чому собі не відмовляти. Що ж, в будь-якому разі, було незвично і цікаво. Хочу висловити величезну подяку організаторам за надані місця в готелі, бо енергія у дні фестивалю відлітала швидко і вночі було дуже важливо добре поспати.
Перший день фестивалю розпочався з великої черги за квитками та знайомством з охороною. Не можу не відзначити виховану та стриману охорону. Це було дійсно дуже приємно - спілкуватись з ними та не відчувати ніякого страху перед людьми у формі, з палицями та наручниками.
Коли я підійшла до другого пункту охорони та входу на стадіон, на сцені вже відбувався виступ росіян ARCANA IMPERIA . Хлопці у довгих чорних мантіях, захмарене небо та непогане звучання блек-дезу зацікавили небагатьох людей. Але, на мою думку, невелика кількість публіки була спричинена ще й тим, що величезна частина людей ще стояла в черзі або тільки розкладала палатки в наметовому містечку. Музиканти все ж показували досить серйозне ставлення до виступу, старались розігріти публіку та піднести їй свою творчість. Що ж, будемо вдячні їм за цю нелегку участь – відкривати фестиваль.
За невеликий час на сусідній сцені з’явились наші співвітчизники група WHITE. До речі, потрібно згадати, що дійство фестивалю відбувалось на двох сценах, які стояли поруч, що було двояко для глядачів – одні ходили туди сюди на кожен виступ групи, інші ж стояли під однією. Дві сцени скоротили час підготовки музикантів до виступу, що є позитивним моментом організації дійства. Весела пісня «Сіські» втішила всіх слухачів, кількість яких вже помітно збільшилась, і вони, знаючи слова, підспівували у відповідь. Віддача музикантів - особливо запам’ятався басист - була помітною, за що можна їм подякувати. Остання пісня, всім відома під назвою «Кинь Тачку», багато кому лягла до душі. Вокаліст часто згадував байкерів, правда, більшість з них чомусь була відсутня на виступі.
Після драйвового виступу наших рокерів очікувались німці DIARY OF DREAMS. Стало більше помітно дівчат-готес та хлопчиків у кружевних футболках. Тим часом, сонце вийшло з-за хмар, і можу собі тільки уявити, як було тяжко оцим людям в їх готичних вбраннях, вдягнених спеціально для концерту. Що ж, у кожного свої таракани в голові. І ось на сцену вийшли музиканти. Відразу хочу відзначити, що їх записи та їх виступ - це різні речі. Звучать вони більш різко наживо, хоча в цілому багато людей задоволені їх виступом. Для мене подарунком (та й думаю для багатьох, адже це один з їх відомих хітів) стала пісня «The Curse», хоча з перших акордів я чомусь її не впізнала (через налаштування звуку чи щось інше?) . Людей під час виступу було помітно мало, та й думаю, атмосфера цієї групи дещо не відповідала сонячній погоді. Я б хотіла в майбутньому зацінити їх ще раз за похмурої «готичної» погоди .
Закінчився виступ ДоД і прибуло більше публіки під сусідню сцену . Всі очікували відому вдалими виступами наживо групу з сонячної Італії GRAVEWORM. Сказати, що вони порвали публіку, це, певно, не сказати нічого. Особисто мене вони порвали, тільки-но я почула перші ноти пісні «Suiсide Code». Позитивна поведінка на сцені вокаліста, заклики до слему, питання, що ж публіка вживає: горілку чи пиво (домовились на поєднанні цих напитків :)).. Єдиним мінусом у виступі був дещо нечіткий звук… хоча, згадуючи великі стіни слему і відрив під сценою, цей мінус не був визначальним. Приємним подарунком стало виконання мейденівської «Fear Of The Dark». Раніше чула, що ця група викладається на живих виступах на повну, але ніколи б не повірила , що вони аж так зачеплять.
Після такого відриву, певне, треба було б відпочити десь у тіні за кухлем пива та відновити хоча б сили тримати голову прямо, бо шия просто не тримала голову на плечах. Але на сусідній сцені з’явились музиканти з довгоочікуваного гурту CREMATORY. Першими на сцену вибігли діти учасників гурту у рожевих навушниках, яким також вдалось кілька раз викликати крики та оплески у публіки, що очікувала початку виступу німців. Не можу не відзначити простоту і відкритість учасників гурту. Просто суперові чуваки, легкі у контакті та дотепні. Фрази, яких їх навчили фанати тепер, певне, стануть ходити в народі. У всіх аспектах група просто відпадна. Не могли вони не зіграти все просто культове «Tears of Time», також виконували кавер на відому групу Sisters of Mercy «Temple of Love» і такі пісні, як «Left the ground» та «Pray » (остання чомусь здалась мені повільнішою у виконанні, ніж на записах. Адже на записах вона звучала дещо зліше і драйвовіше).
Хоча помітним було те, що таки після виступу Крематорія треба було зробити відпочинок хоч на пару хвилин, я обстежувала точки з напоями та їжею. Приємно була здивована доброю, смачною їжею, не захмарними цінами та нормальними напоями. Єдине, що, можливо, пішло певному числу людей у мінус - це те, що першого дня пиво було присутнє лише однієї марки - «Славутич». Тому, трохи перекусивши, вже помітила на сцені музикантів і техніків з KINGDOM COME. Оу, знову вони, так-так. Загалом, як вже було видно в записах, нова їх музика відрізняється від старих релізів, але й старі речі вони теж грали, хоча не так й багато. Це був, на думку багатьох, один з найкращих виступів того днятому і я приєднуюсь до цієї думки без зайвих слів. Серед зіграних композицій хочу визначити ту, що найглибше засіла в пам’яті - «Twillight Cruiser». У цілому вони зіграли належним чином, без зайвих нервів, на відміну від їх поведінки. Але найсмачніше було ще попереду, хоча й дещо було вже позаду.
Ось дойшов час до двох хедлайнерів першого дня. Спочатку мали бути і були KREATOR. Це було справжнє шоу: зле, розривне. Люди настільки відривались, що, певне, й могли тільки реагувати на питання зі сцени схвальними вигуками та козами, навіть не розуміючи що їх питають. Взагалі такі моменти насмішили, але аж ніяк не зіпсували самого шоу. Незважаючи на те, що група тільки-но випустила новий альбом, підбірка пісень у їх сеті складалася більшою частиною зі старого матеріалу. Останній реліз, наскільки я пам’ятаю, був представлений, на жаль, лише двома композиціями – “Hordes of Chaos”, яка відкривала виступ команди та “Warcurse”. Тим не менш, велике задоволення публіка отримала від таких класичних речей, як “Violent Revolution” та “Flag of Hate”, без яких просто не могло обійтися це дійство. Дуже хочу відзначити світло на виступі групи, воно дійсно вражало і увиразнювало яскравість та силу виступів усіх команд. Писати багато про них важко, це потрібно бачити і чути. Відчути ту музику, яка проходить до кінчиків пальців, побачити те шоу і ту енергетику. Тому низький уклін музикантам, велика подяка їм за їх творіння і їх виступ. Це був дійсно високої якості виступ. Просто немає слів, лишились одні емоції.
І ось надійшла черга завершувати перший день, важкий, виснажливий, але ще порох був у порохівницях. Остання, не менш очікувана банда, ніж усі інші, - MY DYING BRIDE. Незважаючи на те, що було вже пізно, люди були змучені, і не тільки від музики, публіка була немала. І разом зі першими звуками почалось справжнє шоу. Запам’яталась феєрична поведінка вокаліста на сцені. Взагалі, можу сказати, що виступ викликав масу емоцій, досить неоднозначних… То хотілось кричати і відриватись, то просто плакати. Цікава та місцями дивна музика. Вокаліст виконував свою роль, потихеньку «помирав» на сцені. Ніколи б не подумала, що виступ саме такої групи може викликати настільки різні емоції, таку шалену їх хвилю. Я б відзначила їх виступ як один з найкращих за певний період. Але це вже як кому. Хочу навести цитату однієї слухачки: «это было непередаваемо... пронизывающе насквозь, обнаженно, кровоточиво надрывностью и невыносимостью передаваемых чувств, до онемения вен и отчаянного замирания сердцебиения. Это было не выступление, а сопереживание, соагонирование глубиной чувств группы и публики, сочетающее в себе одновременно и вывернутую наизнанку боль в каждом жесте и звуке, и какую-то сдержанную кротость... Безукоризненно подобран сет-лист, безупречное, почтенное общение с публикой, сочетание леденящего "the whisper of your blood" и теплоты искреннего "thanks" после каждой песни ... » (с) погребальная песня. Думаю, ці слова повністю передали й мої скромні враження.
Отже, перший день закінчився. Наприкінці можу відзначити оперативність, невеликі затримки (що є рідкістю для українських опен-ейрів), якісний сервіс, наявність туалетів у достатній кількості. Словом, ми враз бачимо, що організатори продумали практично все, з вигодою для публіки.
Я спромоглась відіспатись після шаленого першого дня, і о 10 ранку, я вже була готова до другого, не менш яскравого. Але в повітрі пахло чомусь дежа вю, чи то затримкою… Чекали звуку в кафе і сподівались, що таки повторення «ПроРоку» не справдиться. Коли вже з годинник показував за 2 годину, вирішила піти й оглянути територію. Сцена була пуста, техніки і персонал снували туди-сюди і недавали ніяких коментарів.
Все ж, після такої затримки, п’ючи квас «Тарас», я помітила на сцені групу, яка повинна була співати другою по порядку за списком, а саме D.V.S. Всім нам відомий фронтмен групи Шон прикликав публіку, яка вже нудьгувала під палаючим сонцем, знову розпочинати фестиваль і відриватись під яскраву музику. Я помітила багато байкерів серед публіки, які оцінювали та просто слухали те, що звучало на сцені. На мою думку , хлопці непогано виступили, підігріли публіку та допомогли стягнути всіх сплячих в палатках на територію стадіону. В цілому, хороша музика для початку другого дня.
Після них на сцену вийшли голландці MY FAVORITE SCAR. Непоганий, навіть дуже непоганий виступ, як на мою думку. Принаймні, його початок. Єдине, що завадило дослухати добре їх виступ, - це непорозуміння і хвилювання народу з приводу затримки. Тому не вдалось добре послухати групу. Думаю, хоч маючи їх записи, виправлюсь .
Після виступу цієї групи на сцену вийшов всіма шанований Смех, один з організаторів. І вже зі сцени було повідомлення про такі зміни: у 18.00 ми будемо мати можливість почути на сцені ще одних голландців EPICA, після чого все мало йти за списком - Тарья Турунен, Моторхед. А потім нам було виступи які відбудуться після півночі. А саме: ENSIFERUM, SONIC SYNDICATE та MAKNAMARA. Тому люди могли розслабитись, випити пива (квасу, води ), поїсти і відновити сили для продовження концерту, власне, що і було зроблено.
На Епіку, скажу чесно, бігла з усіх сил від готелю, вбоявшись пропустити навіть перші акорди. І недарма я бігла!! Група наживо звучить набагато драйвовіше, запально та просто суперсько. Мені навіть не вистачає слів описати той захват, який я відчула під час їх виступу. «Вогняні мельніци», як я, про себе, назвала дійство, коли вокалістка махала волоссям на сцені, а вітер знизу розвіював його в різні сторони. Цей красивий, водночас ніжний і сильний голос розбавлений класикою і жорстким металом. Я просто в захваті від цього виступу, він ще довго не зітреться з пам’яті. Подача музикантів просто вражала, це потрібно було бачити! Було також виконано симфонічні композиції без музикантів на сцені, група радо спілкувалась з фанатами, без зайвого пафосу, за що їм великий респект.
І ось, на тій сцені, що й Епіка, очікувалась всім відома TARJA TURUNEN. Барабанну установку вивели на край сцени спеціально для того, щоб показати шоу відомого Майка Террани і його просто шалену гру на барабанах. І як же шикарно, що вони ЦЕ зробили. Але про це трошки пізніше. Коли вийшла шановна Тар’я, публіка просто вибухнула криками та оплесками. Зазвучали її пісні. Хочу відзначити її привітність, професіоналізм поведінки на сцені, просто шикарна подача і робота з публікою. Лише теплі спогади залишились від її виступу. Чотири рази вона міняла одяг під час виступу, Це були шикарні сукні та костюми. З репертуару Nightwish були виконані «Nemo», «Sleeping Sun», гарімурівський «Over the Hills». Це певне ті, які запам’ятались найбільше саме мені . Їх я хочу особливо відзначити, оскільки чекала їх дуже дуже довго. З власного репертуару вдалось почути також «I Walk Alone» та кавер на Еліса Купера, який, на жаль, не зміг щонедавно приїхати до нас в Україну, «Poison». І, також, особливою частиною цього шоу було барабанне соло Террани. Чесно, моя шелепа валялась на асфальті, бо такий професіоналізм та гру просто потрібно бачити. Швидкість, драйв, безпомилкове виконання. Виступ настільки захопив, що мені здається, це був просто один з найкращих виступів в моєму житті і на моїй пам’яті. Як відомо, багато людей прийшли саме на виступ Тар’ї, деякі навіть приїхали з інших країн, за що їм великий респект. Публіка просто була на грані божевілля, вона співала пісні разом з співачкою, танцювала та плескала в долоні. Так би хотілось почути на біс, але не судилось.
Голос мій загублений, сил ще трохи є, але треба триматись. Ось-ось мають вийти учасники гурту, яких чекала більшість стадіону -- учасники гурту MOTORHEAD. Сказати, що їх просто чекали - це не сказати нічого і збрехати. Більшість людей вже нервово стояла коло сцени, займала найкращі місця для споглядання. Їх виступ не можна розписати по частинам і по нотам, оскільки вони викликали таку бурю емоцій, що важко було взагалі щось розуміти крім музики і відриву. Багато було зроблено, щоб привезти цю групу, і було зроблено не дарма – дійсно був показаний високий рівень виконання, повна віддача фанатам та яскраве шоу. Програма виступу хедів була досить збалансованою: слухачі мали змогу почути як старі речі кінця 70-х – початку 80-х років, так і пісні з останніх альбомів групи. Зокрема, з першої категорії було виконано “Ovekill”, “Stay Clean”, “Bomber”, “Iron Fist”, “Another Perfect Day”, “I Got Mine”; вже вдруге за останні два тижні під Києвом прозвучала “Ace of Spades” (перший раз цю композицію виконали ветерани треш-металу з Німеччини Sodom у рамках фестивалю «ПроРок»). Що ж до свіжіших речей, то серед них були представлені “Be My Baby”, “One Night Stand”, “Rock Out” та інші. Крім того, під час свого виходу на біс музиканти зробили стомленій публіці приємний сюрприз у вигляді заспокоюючого душевного кантрі, під який дуже приємно було трохи розслабитися та перепочити. Старші фанати веселились і відривались нарівні з молодим поколінням металістів, що було приємно споглядати. Метал єднає будь який вік, егеж?!
Після виступу Моторів вирішила трошки перепочити, але не тут то було, адже наступними мали виступати ENSIFERUM. На початку виступу я була спокійна, але їх музика вимила з мене все спокійне, що лишалось, і відрив почався по-новому. Для усіх, хто з якихось причин не сприймає «Моторів», ці фінські красені в кілтах стали справжніми хедлайнерами. Хоча багато хто відправився додому після виступу дядьок з Альбіону, натовп під час сету «Яйцеферми», як жартома обізвали гурт фани, здавалося, анітрошечки не зменшився. Чи то “Token of Time”, “Iron” та “Guardians of Fate”, чи пісні з останнього альбому “Victory Songs” – все було однією суцільною бомбою. Там-тарарам, там-тарарам – цей ритм слухачі наспівували ще тривалий час після завершення фесту. Мелодика, яка завела, певне, б краще ніж будь-яка технічність. Хоча у них техніка…. о боги, яка техніка!… Просто прекрасний виступ, фіни молодці, не очікувала аж такого хорошого виступу. З нетерпінням очікуємо на їх сольний концерт в Києві, який вже встигли пообіцяти організатори.
Далі, як і по розкладу, який було оголошено раніше, ми почули шведів SONIC SYNDICATE. Віддача молодих людей вражала, чудово підібраний сетлист, ну що ще потрібно? Другу частину виступу я споглядала на екрані, який стояв коло наметового містечка, можу тільки ще раз подякувати організаторам на такий розумний хід – багато вже змучених людей могли споглядати і чути групу просто сидячи в палатці.
Фестиваль закривала молода група з Чернівців MAKNAMARA. Звуковий супровід і світловий був на тверду п’ятірку, народу після такого виснажливого дня було вже малувато, але явно більше сотні, і це не може не втішати. Цікавий репертуар, хороша подача. А ще цікавим моментом стала присутність жіночого гроулу, не часто зараз таке побачиш. Ось так, в цілому, завершився останній, другий день фестивалю.
Підіб’ємо підсумки. Позитивом, можу сказати, було майже все, що робилось. Величезна подяка організаторам за просто неймовірну роботу. Журналісти нашого порталу дякують за надані акредитації та доступ до всього, що було потрібно. Все було продумано, доступно. Порадувала мала кількість п’яних та обкурених людей. Може, в нас ще не все так погано ?))). Затримки у другий день аж ніяк не затьмарили враження про фестиваль, тому з нетерпінням чекаємо Global East Festival 2010!
