Отак ми святкували закінчення осені у Львові, під звуки українського року. Пройшло дійство традиційно, цікаво, злегка швидко. Сам концерт розпочався з досить тривалою затримкою, яка вплинула на таку його швидкоплинність. Хотілось більшого, але маємо те, що маємо. Сподіваємось, це буде враховано у майбутньому.
Першою на сцену вийшла молода група Rain. Вели себе учасники на сцені скуто, власне - ніяк. Музика їх мала б почати розігрівати публіку, але цього не сталось. Мелодійність, забагато ліричності, та певний страх (?) до сцени. Більше репетицій та роботи над харизматичністю! Не те щоб група абсолютно не сподобалась, але не можу сказати нічого позитивного в їх сторону, потрібно більше практики виконавцям.
Після ліричного початку на сцену вийшли хлопці у вишиванках, а саме гурт "Визволитель". Український Рок такий, яким він має бути! З перших пісень у мене виникла думка "Чому я не чула цих хлопаків раніше?" Адже музика у них дійсно драйвова, з красивим і сильним чоловічим вокалом. Навіть затримка на початку не зіпсувала моє враження про них. Хотілось би почути їх на сцені ще! Патріотично, красиво і сильно - ось що характеризує їх музику.
Riff Inc. - попри свою розрекламованість, група не вписалась у даний концерт. Так, за словами ведучих, вони грають досить незвичну музику, але це не дало бажаного ефекту публіці. Коли навпаки вони мали продовжувати тримати публіку на певному рівні, то чомусь сталось не зовсім те чого хотілось - вони її розслабили. Хоча, не можу не згадати гарну поведінку вокаліста (першій групі бажано було б звернути на це увагу).
FireHead - не багато можу написати, адже у нас хлопці дуже чутливі до критики. Але обіцянка є обіцянкою. Отже, прогрес у поведінці на сцені видно, за що однозначний плюс. На мою думку, хлопцям варто або зробити важчим звучання вокалу, або ледь-ледь (!) зробити легшим саме звучання, бо складається враження, що ви знову таки на перехідній стадії обрання стилю. Досить цікаві вокальні партії, та, особливо, ритм-секції. Моя думка все ж неоднозначна, але позитивна.
Ірій - залишилось дуже хороше враження про минулий їх виступ, а цього разу було декілька розчарувань. Вокалістку було дуже погано чути, мішанина у звуці. З другого боку, група як завжди красиво стилізована, відмінна поведінка на сцені та прекрасні пісні. На жаль, слів цього разу вже не було так добре чути, як на минулому виступі.
Холодне Сонце - знаю групу ще з давніх своїх часів. Перший альбом колись завчила напам’ять, тому чекала їх виступу з нетерпінням. Під час їх звучання на мене нахлинула хвиля спогадів, які довели до сліз. Грали в перемішку: пісні з нового альбому, а також зі старого. Пісні зі старого знало пів залу і підспівувало за вокалістом. Особливо порадували пісня "Тінь Кохання" (заспівана на вимогу публіки) та відомий кавер на Depeche Mode. Єдиний мінус у виступі групи - дуже мало часу їм виділили! Мені здається, хлопці заслуговували на більшу кількість часу на сцені .
Тінь Сонця - страшенно змучена я таки дочекалась хедлайнерів. Хороше освітлення, вдало підібраний репертуар. Буквально з перших пісень вони підірвали публіку. Окрасою на сцені стала скрипалька, хоча особисто мені не було чути її гри. Дуже жаль що їх виступ був не таким вже довгим, як цього хотілось, але тим що було, я думаю, задоволені всі, хто дочекався.
Ось таким був вечір українського року для львівської публіки. Сподіваюсь, він буде не останнім. Велика подяка організаторам, гуртам, людям, які прийшли (їх було досить багато, а це дуже позитивний показник !). "Український рок житиме, завдяки вам " - сказав один з ведучих і, на мою думку, він правий. Чекаємо нових концертів, нових подарунків у стилі Рок.
