SKINHATE (Покров, hardcore), ANNA (Львов, nu metal/alternative), FADED LINE (Киев, melodic death metal/thrashcore), PINS (Кременчуг, alternative), SUN ECLIPSE (Винница, metalcore)
Тільки здається недавно відгримів в Зорі концерт «Іншої музики» за участю Анни та Тола. І от в нашому місті SkinHate та Анна за підтримкою Faded Line, Pins та Sun Eclipse.
Все починається з того, що до мене дзвонить подруга і я дізнаюсь, що концерт на 17-00, тим часом вже 17-10, а ми з пациками ще їмо пельмені. До Зорі ми прибуваємо о півнашосту, я «оквитковуюсь» заброньованим квиточком (до речі ажіотаж на квитки був чи малий) і рушаю до залу. Встигаю на останню пісню наших пацанів з Sun Eclipse. На них я вже був мільйон і ще один раз. По одній пісні судити щось важко, але рівень звуку був досить гарним, пісні качали і мені навіть здалось, що лунали краще ніж на їх демо. О, вітаю хлопців з записом їх дебютного демо. Виглядали впевнено, дається в знаки великий досвід гурту. Не сподобались як на демо, так і на концерті (ясєн) чисті вокальні партії. Мені здається воно дещо по-іншому має звучати. А все інше на рівні. Свою роль розігріваючої банди вони виконали на всі 100%.
На зміну Sun Eclipse вийшли металкорщики з столиці Faded Line. Все по-стилю: одяг, поведінка на сцені та й звісно сам матеріал. Мене проперло просто нереально. Публіку також. Під сценою було гаряче: постійний слем та стейдждайвінг, численні стіни смерті не припинялись ні на секунду, за що нам був і висловлений респект вокалістом гурту. Саунд групи плотний, качовий, ну і в принципі стандартний для жанру, хоча й вказати на схожість з конкретною групою не можу. Як на мене один з самих крутих сетів цього концерту.
Далі були альтера з Кременчука – Pins. Гурт досить відомий в андеграундній тусі України, але чув його я вперше. Музика в них досить цікава, мені сподобалась, охарактеризувати її якимось конкретним чи конкреними стилями важкувато – одним словом альтернатива. Слух радували гарні та цікаві мелодії. Щось в ній було «заваражуїще». Але це не заважало нашим «рок-фенам» слемитись та влаштовувати стінки під пісні для цього не призначені, що ще раз свідчить про рівень нашої культури. Запам’ятався харизматичний вокаліст гурту, який зажди виконував на сцені різні цікаві рухи. Ця експресі була неймовірною. Але як на мене таку музику краще слухати в домашній обстановці, на або принаймні в дещо іншому форматі концерту.
І от настав час перших хедлайнерів – SkinHate. Ось тут зал повністю вибухнув. Енергії викинутої в простір під цей сет вистачило б на маленьку атомну бомбу. Почався сет пісню з останнього альбому – «Депресія». Далі «Пістолет» – і тут понеслась. Зал знав всі тексти напам’ять і дружньо допомагав вокалісту в їх виконанні. Супер крутий слем, сьорфінг, неймовірна кількість стейдждайвінга. Хоча на заклики гітаріста замутити cyicle-pit народ не повівся. «Війна ЧІІ», «Паскуда», «Нах..» та інші – думаю все, що хотіла почути публіка, вона почула. Сет тривав близько години – і це була дуже класна година. Учасники дуже круто вели себе на сцені – ніяких зайвих рухів, все відточено, стиль, одяг, поведінка – хардкорщєги йоптєль). Здавалось би нескладна музика, простий кач – але іншого від них і не вимагалось і саме дану нішу вони зайняли, так що хто б що не говорив, а пацани круті. Останню пісню, а нею була «Паскуда», Скінхейти відрубали з Вітьою з Анни.
Ну і звісно АННА. Вітя і Ко дали жару. Цього разу вони мені навіть більше сподобались, ніж минулого – от що значить трєзвачок. Аццьки проперла пісенька «Гламур», хоча до цього взагалі не торкала. Відчувалась в залі вже певна втомленість, але всеодно народ продовжував відриватись з останніх сил. Дуже якісно виступили. Рівень нах. Пролунали відомі публіці «Куля» та «Ангели», була представлена нова пісенька – скажу вам нічого так.
Тепер щодо інших аспектів концерту.
Як і очікувалось народу прийшло чимало – в районні 400 тіл. Загальна атмосфера за виключенням декількох інцидентів була дуже позитивною. І це незважаючи на те, що була різнобарвна публіка: від металістів до скінхедів, від емо до хардкорщиків. Незважаючи на часто згадуваний мною слем та дайвінг, не все було так і кайфово: дуже велика кількість фанів не знала, що таке якісний слем і часто це дійсно перетворювалось на бидло-штовханину. Стейдж-дайв був річчю ну дуже ризикованою, так як більшість стрибків закінчувалось успішно не через те, що їх ловили, а через те, що народ не встиг розбігтись. Коли ж народ все-таки встигав розбігтись – стрибки закінчувались досить плачєвно: при мені декілька чоловік втрачало свідомість. Ви скажете: «А нах вони туда лізли», не забувайте це був коровий концерт і для нього такий відрив є стандартним явищем. Сподобалось, що при завалах народ перестав слемитись і розгрібав завали витягуючи впавших. Радує невелика кількість набуханих в жопу тєл. Адекватно діяла охорона, за що їм велика дяка. Сподобалось, що був охоронець неподалік від слему. Щоб хто не казав, але звук цього разу був класним, були звісно дрібні проблеми, та в цілому він мені сподобався. Світло було не мегакрутим, але нормальним. Сподобались ведучі концерту, тримали публіку дійсно зацікавленою і завжди знали, що сказати.
Отаким от видався другий вінницький концерт «Іншої музики».
